Титани Міжнародного Бізнесу

1.4. Оцінка бізнес-тренером загальних результатів роботи ігрових команд

Все життя – це боротьба за досягнення цілей, і нам надається тільки один вибір – вибір цілі.
Ейн Ренд

У програмі бізнес-симуляції «Економічне управління підприємством:  «Битва титанів» реалізовані досить потужні програмні модулі щодо оцінки роботи ігрових команд за визначену кількість періодів. Програма не передбачає жодного втручання бізнес-тренера у процес розрахунку та виводу результатів. На вибір бізнес-тренера у ігровому комплексі реалізовані наступні методики оцінки роботи ігрових команд:
1. Методика розрахунку кумулятивного прибутку.
2. Методика швидкої діагностики фінансово-господарського стану підприємства на основі 23 показників.
 При застосуванні методик можуть бути отримати різні  результати. Це пояснюється тим, що показники прибутковості відображають ефективність функціонування у попередньому періоду, а для ігрових команд надзвичайно важливим є грамотне формування виробничих та товарних запасів, забезпечення необхідного рівня фінансування та розвитку підприємства. Підприємство може отримати прибуток, але в той же час мати значні нестачі грошових коштів, що в свою чергу, може негативно вплинути на формування оборотних активів підприємства та виконання виробничо-господарської діяльності. Виникає питання, яка з ігрових команд ефективно приймала управлінські рішення у попередньому періоді – команда, що отримала більший прибуток чи та команда, яка отримала менший прибуток але забезпечила необхідний майбутній розвиток. Вирішення цієї проблеми було здійснено у додатковому модулі програми.
 Розглянемо детально особливості реалізованої методики оцінки роботи ігрових команд. Розробка програмного модуля було здійснено шляхом адаптації існуючого програмного продукту «Фіндіагностика», розробленого автором тренінгу, до потреб бізнес-тренінгу.

Рис.1.9. Фрагмент програмного модулю «Фіндіагностика» для оцінки роботи ігрових команд

 Суть методики полягає у визначенні інтегрованого показника оцінки фінансово-господарського стану підприємства (ігрової команди), отриманого на основі агрегування даних, зібраних в межах сформованої дворівневої ієрархії. Перший рівень представлено визначеними групами показників, другий – розподілом показників в кожній групі. Для можливості оцінки фінансово-господарського стану підприємства визначено середньогалузеві нормативні значення таких показників. Нормативні значення показників були встановлені шляхом конструювання лінгвістичних змінних, формалізованих нечіткою множиною за допомогою функцій належності. При цьому в представленому методичному підході в якості функцій належності використовувався стандартний п’ятирівневий класифікатор.
 Для оцінки роботи ігрових команд використовуються такі групи показників, як:
1) прибутковість;
2) ліквідність,
3) платоспроможність;
4) ефективність використання ресурсів та їх
5)  оборотність.
 Для оцінки показників прибутковості ігрових команд розраховуються: рентабельність основної діяльності(F1);  рентабельність активів(F2);  рентабельність власного капіталу(F3).

Для оцінки ліквідності та платоспроможності підприємства використовуються наступні коефіцієнти:  загальної ліквідності (F4);  швидкої ліквідності (F5); абсолютної ліквідності (F6);  платоспроможності (F7);  фінансування (F8) і забезпечення власними коштами (F9):

Для оцінки показників оборотності активів розраховуються такі показники, як: загальний показник оборотності активів (F10); оборотність дебіторської заборгованості (F11); середній період погашення дебіторської заборгованості (F12); оборотність кредиторської заборгованості (F13); середній період погашення кредиторської заборгованості (F14); оборотність виробничих запасів(F15) і середній період обертання виробничих запасів (F16)

Для оцінки ефективності використання ресурсів певного підприємства (ігрової команди) розраховуються: продуктивність праці (F17); трудомісткість продукції (F18); фондовіддачу (F19); фондоозброєність (F20);  коефіцієнт зносу (F21); матеріаловіддачу (F22) і матеріаломісткість (F23).

Система показників в значній мірі є універсальною. Крім цього, слід зауважити, що, за необхідності, можлива перебудова системи фінансово-господарських показників та її настроювання відповідно до цілей та завдань тренінгу. Оскільки групи фінансово-господарських показників мають різну вагу, то для їх оцінки на практиці доцільно використовувати експертні системи, такі як метод аналіза ієрархій (МАІ) та методику Фішберна. Використання зазначених методик дозволяє визначити вагові значення показників в рамках певних груп, а також визначити вагові значення за групами показників в межах побудови дворівневої системи ієрархії запропонованої методики.
Основні вузлові точки, інтервали відносної та абсолютної впевненості показані у табл. 1.5.

Трапецієподібні функції належності до відповідних значень можуть бути розпізнані через системи рівнянь, характерних для певної підмножини, зокрема:
для розпізнання функції належності показника до підмножини «дуже низьке значення» використовується система рівнянь:

для розпізнання функції належності показника до підмножини «низьке значення» використовується система рівнянь:

для розпізнання функції належності показника до підмножини середнє значення:

для розпізнання функції належності показника до підмножини високе значення:

для розпізнання функції належності показника до підмножини дуже високе значення:

Наприклад, якщо нормативні значення коефіцієнта оборотності активів  ігрових команд відповідають наступним вузловим значенням:

Тоді розпізнання коефіцієнта (1.78) до п’яти лінгвістичних значень за допомогою системи рівнянь (7)-(11) дозволяє стверджувати, що значення коефіцієнта на 31.25% – низьке та на 68.75% - середнє.
Наведений матеріал може бути використаний лектором для ілюстрації того, яким чином здійснюється побудова і визначення результатів команд на основі інтегрованого показника оцінки фінансово-господарського стану підприємства. Також рекомендується скористатись працями відомих спеціалістів з галузі нечітко-множинного аналізу Недосекіна О.О., Максимова О.Б., Коцюби О.С. [15,16].
Оскільки не існує єдиного підходу щодо оцінки роботи ігрових команд, тому роль бізнес-тренера залишається і буде залишатись ключовою в цьому питанні. Вибір методики оцінки загальних результатів діяльності підприємств (ігрових команд) всіх галузей має бути обов’язково здійснений до моменту проведення бізнес-тренінгу. На основі попередньо озвучених правил гри та прийнятного підходу щодо оцінки тренінгу команди формують відповідні стратегії та тактику поведінки на ринку, визначаються виробничу програму, здійснюють її обґрунтування та визначають можливі результати.